Разом веселіше...

Слова цієї дитячої пісні знайомі й милі кожному дорослому. Вони нагадують нам про той чудовий період у нашому житті, коли світ здавався таким райдужним, таким привітним, таким сонячним... Але, на жаль, зміст цих слів часто вислизає від нашої свідомості. В результаті, в Україні в цілому, і в Криму зокрема, люди з найбільш уразливих верств населення виживають поодинці. Так було й у кримському селі Севастянівка Бахчисарайського району...

У селі, розташованому в 23 км від Сімферополя й в 8 км від районного центру, немає ані дитячого садка, ані школи, ані лікарні. Люди живуть, в основному, за рахунок особистих підсобних господарств і розведення великої рогатої худоби. Легко можна уявити собі, що для них значить вода. А з водою саме в них і була проблема...

У Севастянівці не було централізованої системи водопостачання – жителі села ходили за водою до одного єдиного колодязю. Безумовно, це ускладнювало й домашню роботу й полив присадибних ділянок.

«Коли ми нарешті зібралися вирішити проблему з водою, ми обійшли всі інстанції й зрозуміли, що нам ніхто не допоможе», - розповідає жителька села Айше Кудусова. «Але нам пощастило – ми познайомилися з Програмою розвитку та інтеграції Криму. Фахівці Програми зуміли переконати нас у тому, що разом ми – сила».

Це був вересень 2002 року. Незабаром було створено чотири організації співтовариств – «Даліра», «Мєчта», «Мрія» та «Надія». На одному зі зборів був затверджений план реалізації проекту з будівництва системи водопостачання.

У реалізації проекту жителів села підтримали Програма розвитку та інтеграції Криму ПРООН, Швейцарське агентство з розвитку та співробітництва, районна рада й державна адміністрація Бахчисарайського району, Почтовська селищна рада. У рамках проекту був побудований водовід довжиною близько трьох кілометрів, два резервуари обсягом 100 кубічних метрів кожен і розвідні мережі по вулицях села, довжиною більш двох кілометрів.

У результаті, наприкінці 2003 року в дома севастянівців прийшла довгоочікувана вода, а з нею прийшла й надія на розвиток села: жителі стали більш активно займатися присадибним господарством і тваринництвом. Більше того, натхненні успіхом, вони з ентузіазмом узялися за розв’язання іншої проблеми – відсутність газопостачання. Активна позиція селян, продуктивна робота з органами влади та вкладені в підготовку документації і проекту кошти та час привели до того, що держава виділила гроші на прокладання газопроводу від магістральної труби до села. Усередині села роботи велися за рахунок самих місцевих жителів.

Ще одна ініціатива жителів Севастянівки – сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Агроплюс», який було створено у квітні 2009 року для надання членам послуг з механізованої обробки землі й заготовлення кормів для ведіння тваринництва. За словами його голови Сабрі Рамазанова, тепер кожен селянин має можливість за допомогою трактора обробити землю, яка не оброблялася протягом десяти років.

Як ми бачимо, Севастянівка Бахчисарайського району – одне з тих кримських сіл, громади яких засвоїли позитивний досвід роботи з ПРООН і продовжили розвиватися після закінчення проекту, підтриманого міжнародною організацією. Ці люди переконалися на власному досвіді й усвідомили, що разом крокувати по життю й краще, й веселіше. А це означає, що команда ПРООН працювала не даремно, і її головна мета досягнута.